ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ВБИВСТВА, ТРАВМИ ТА ПОГРОЗИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15789


Особиста безпека в кримiнальних законах Ярослава оцiнювалася дуже високо. Тому в однiй з перших статей закону так i йдеться: Хто вб'є людину, тому родичi вбитого мстяться за смерть смертю. У тому випадку, якщо в убитого не виявиться месникiв, то з убивцi стягують до скарбницi грошi в таких розмiрах: за голову боярина князiвського або громадянина iменитого, або наближеного до князiвського двору 80 гривен, тобто подвiйну виру; за князiвського отрока, повора, конюха, купця та iн., тобто за будь-яку вiльну людину (варязького племенi) або слов'янина 40 гривен, тобто одну виру; а за вбивство дружини 20 гривен, тобто пiввири; за вбивство сiльського старости, ремiсника i за годувальницю 12 гривен; за простого холопа боярського i людського 5 гривен i, нарештi, за раба 6 гривен, i понад те до скарбницi 12 гривен данини або пенi. При цьому слiд зауважити, що 1 гривна тодi цiнилася дуже високо: так, за 1 гривну можна було купити 20 баранiв або одного робочого вола.
У кримiнальних законах Ярослава враховувалися й умови, за яких було скоєно вбивство або замах на нього, iз завданням погроз або травм. Так, наприклад, за вбивство людини у спорi або в п'яному виглядi, якщо при цьому вбивцi вдалося сховатися, то округа (гiлка), де скоєно вбивство, сплачує за нього штраф дику виру, але в рiзнi термiни i за кiлька рокiв. У тому разi, якщо вбивця не сховається, то стягується з округи або волостi половина вири 20 гривен, а решта з самого вбивцi. Якщо ж вбивство сталося без будь-якоï сварки, то волость не платить за вбивцю, але видає його на потiк або в руки государя з дружиною, з дiтьми i з маєтком.
Це останнє положення кримiнального закону для нашого часу виглядає дуже жорстоко й несправедливо, однак то-
дi вважалося, що дружина й дiти вiдповiдальнi за провину чоловiка й батька, оскiльки були його власнiстю.
За будь-якi дiï, пов'язанi з насильством, закони Ярослава передбачали рiзну пеню у гривнах. Наприклад, за будь-який удар неоголеним мечем або його рукояткою, палицею, чашею або долонею штраф у 12 гривен; палицею або жердиною 3 гривни; за будь-яку легку рану або поштовх 3 гривни до скарбницi й 1 гривну пораненому на лiкування. Суворiшi штрафи передбачалися за пошкодження носа, руки, ока, ноги, коли винуватець сплачував 20 гривен до скарбницi, а самому калiченому 10 гривен. Навiть за погрозу мечем пеня в 1 гривну.
Особливо захищали закони Ярослава людей багатих, заможних. Так, наприклад, той, хто самовiльно покарає iменитого громадянина (огнищанина) або землероба (смерда), мусить сплатити пеню до скарбницi у 12 гривен за першого i 3 гривни за другого, а кожному битому по 1 гривни. У тому разi, якщо холоп або раб ударить вiльну людину i сховається, а хазяïн не видасть його, то стягували 12 гривен iз хазяïна. Рабу, який образив свого хазяïна, можна було навiть вкоротити вiку за цю образу, так свiдчив закон.

ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ВБИВСТВА, ТРАВМИ ТА ПОГРОЗИ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15789