<< Главная страница

ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА КРАДIЖКУ, БОРГИ ТА НЕДОЗВОЛЕНИЙ ПРОМИСЕЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15791


Дуже жорстокими, а часом антилюдськими (за сьогоднiшнiми законами) були за часiв Ярослава Мудрого покарання за крадiжку. Так, наприклад, за тими законами будь-хто мав право вбити на мiсцi наздогнаного нiчного злодiя (татя). А той, хто протримає його зв'язаного до ранку, зобов'язаний йти з ним на княжий двiр для здiйснення правосуддя. У тому разi, якщо зв'язаний злодiй через якiсь при чини буде убитий це є злочином, i винний сплачує до скарбницi 12 гривен. Особливо цiнився в тi часи в господарствi й на вiйнi кiнь, тому за його викрадення було передбачене особливе покарання. У законi про нього мовилося так: Тать коньовий
видається головою князю i втрачає всi права цивiльнi, вiльнiсть i власнiсть. Суворо каралася i крадiжка предметiв особистого домашнього господарства, худоби або зерна.
Вельми суворо каралися в законi дiï, якi завдають шкоди або призводять до загибелi живоï природи, у тому числi корисним тваринам або рослинам, тобто, за сьогоднiшнiми поняттями, браконьєрство. Так, наприклад, за бобра, украденого з нори, визначається 12 гривен пенi. Тут йдеться про так званих племiнних бобрiв, iз утратою яких хазяïн позбавлявся усього можливого приплоду. За умисно зарiзаного чужого коня або iншу худобу зловмисник сплачує 12 гривен до скарбницi, а хазяïну 1 гривну. За зрiзанi дерева з племiнними вуликами бджiл винний зобов'язаний внести до скарбницi 3 гривни, за дерево пiвгривни, за вигнання бджiл 3 гривни,
а хазяïну за мед нелаженого вулика 10 кун, а за лаженого 5 кун.
У законi передбачено особливе покарання за пiдпал будинку або току. Такий палiй видається головою князю з усiм маєтком, з якого потрiбно ранiше винагородити збиток, завданий хазяïну току або будинку.
Однiєю з важливих iсторичних особливостей законiв Ярослава було й положення про те, як хазяïн вiдповiдав перед законом за невчасну видачу слузi зароблених ним грошей. У цьому випадку хазяïн був зобов'язаний сплатити позивачу 60 кун пенi, а якщо вiн силомiць вiднiмав у слуги грошi, то, повернувши ïх, сплачував ще до скарбницi З гривни пенi. Суворо каралися, згiдно iз законом, боржники, якi вчасно не повертають або не бажають зовсiм повертати грошовi борги. Так, за законом, було потрiбно, щоб позивач по поверненню грошей представив свiдкiв i, якщо вони поклянуться у справедливостi його вимог, кредитор бере своï грошi та ще 3 гривни.
Особлива довiра в законi до людей торгових iлюструється тим, що, якщо купець повiрив грошi iншому купцю для торгiвлi, i боржник почне вiдмовляться, то свiдки в цьому разi не потрiбнi, а вiдповiдач сам мусить присягати. Закон виявив особливу турботу про захист прав купцiв- iноземцiв, що мало iсторичне значення для успiшноï зовнiшньоторговельноï дiяльностi в Русi-Украïнi. Закон зобов'язує загальновiдомого боржника, якому iноземець повiрив свiй товар, продати з усiм його майном i задовольнити iноземця першими вирученими грошима або скарбницю. Якщо купець втратить ввiрений йому товар у пияцтвi або промотає, або зiпсує через недбалiсть, то позикодавцi, згiдно iз законом, мають право вчинити з ним, як ïм заманеться: вiдстрочити платiжнi борги або продати самого боржника в неволю.

ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА КРАДIЖКУ, БОРГИ ТА НЕДОЗВОЛЕНИЙ ПРОМИСЕЛ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15791


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация