<< Главная страница

Укра&IUML;нський проект вIд 17 (27) лютого 1654 р. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15945


У серединi лютого гетьман скликає ряд старшинських рад, спочатку в Чигиринi, згодом у Корсунi, на обговорення яких i було винесено питання щодо характеру та змiстового наповнення договору Вiйська Запорозького з московським царем.
I хоч прямоï iнформацiï про перебiг цих нарад не збереглося, наявнi опосередкованi свiдчення дозволили Михайлу Грушевському дiйти висновку, що дебати учасникiв зiбрань були доволi гострими, а позицiï сторiн непримиримими. Це певною мiрою й зашкодило виробити концептуально цiлiсний проект угоди. Пiдґрунтям же розходження iнтересiв старшини стало те, що старшинський корпус, як i саме козацтво загалом, формувалося з декiлькох джерел. I в ньому були представленi як вихiдцi з православного шляхетського стану, так i старинне козацтво, а також представники селянства та мiщанства. Зрозумiло, що така соцiальна неоднорiднiсть позначалася як на рiвнi полiтичноï культури рiзних вiдгалужень козацтва, так i на прiоритетностi ïхнiх нагальних потреб. Адже для одних було важливим досягнення високого рiвня полiтичноï суб'єктностi Гетьманату (решту прав як шляхтичi вони вже мали), а для iнших аби ïх нiхто не намагався знову присилити до виконання повинностей на користь пана чи царя.
Утiм, укладачам проекту украïнсько-росiйськоï угоди вдалося досягти балансу iнтересiв рiзних соцiальних прошаркiв i виробити документ, який передбачав застереження як загальнодержавних прав на зовнiшньополiтичнiй аренi, недоторканностi полiтико-адмiнiстративного та соцiально-економiчного внутрiшнього укладу, так i мiстив гарантiï Для окремих соцiальних верств, прошаркiв i навiть певних рангiв украïнських адмiнiстраторiв.
Загалом проект мiстив 23 статтi. Найголовнiшi з них Декларували iдеï зовнiшньоï незалежностi Гетьманату, що, насамперед, проявилися у правi вiльного вибору гетьмана як глави держави, керiвника уряду та головнокомандуючого украïнського вiйська. Крiм того, за козацькою Украïною зберiгалося право зовнiшньополiтичних вiдносин з iноземними державами (в разi з'ясування в ходi них вiдомостей, що зачiпатимуть iнтереси царя, гетьманський уряд брав на себе зобов'язання iнформувати про це Москву). Окремо декларувалася недоторканнiсть внутрiшнього устрою Вiйська Запорозького, непорушнiсть прав i привiлеïв цiлого украïнського населення та окремих його соцiальних станiв i груп.
Росiйська сторона повинна була надати вiйськову допомогу проти Польщi та сприяти в утриманнi вiд вiйни Кримського ханату. Натомiсть гетьманський уряд визнавав царя своïм сюзереном i зобов'язувався сплачувати йому щорiчно данину (у попередньо визначених i фiксованих розмiрах) так, як це робили правителi Трансiльванiï, Молдавiï та Волощини на користь турецького султана.
Крiм цих питань, що мали принципову вагу, до проекту було занесено ще цiлий ряд дрiбних положень, що перекочували до нього з тексту Зборiвськоï угоди козацтва з польським королем 1649 р. Зважаючи на принципово iнший характер взаємин Гетьманату з царем, вони були абсолютно недоречними i не можуть сприйматися iнакше як певнi рудименти полiтики козацького автономiзму, вiд якоï Хмельницький i його оточення вже давно вiдiйшли, взявши за мету унезалежнення Украïни.
Проте, незважаючи на певнi слабкостi проекту, вiн зага- лом справляв непогане враження i, за умови прийняття всiх його положень урядом Олексiя Михайловича, мiг стати основою для розбудови взаємовигiдних i мiцних вiдносин сторiн.
17 (27) лютого 1654 р. гетьман Хмельницький завiзував украïнський
проект i делегацiя на чолi з генеральним суддею Самiйлом Богдановичем-
Зарудним i переяславським полковником Павлом Тетерею повезли
його до Москви. I якщо проголошення союзу в Переяславi, по сутi,
було формальнiстю, то украïнсько-росiйський договiр, що мав
постати за результатами переговорiв у Москвi, важив для долi
Украïнськоï держави дуже багато.

Укра&IUML;нський проект вIд 17 (27) лютого 1654 р. orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15945


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация