ПОХОДИ СВЯТОСЛАВА НА БОЛГАРIЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15903


Повернувшись до Киева, Святослав зустрiв там послiв вiд грецького (вiзантiйського) iмператора Никифора, який просив його пiти на захiд, на Дунай, воювати з дунайськими болгарами, змiцнення яких дратувало й лякало Вiзантiю. При цьому треба нагадати, що болгари в VVI ст. прийшли з Азiï через украïнськi степи вздовж нижнього Дунаю, там змiшалися зi слов'янами й створили сильну державу. Вiзантiя не могла чинити опiр свiжому, буйному народу, тому була змушена все далi вiдступати з Дунаю. У першiй половинi X ст. мо-
Князь Святослав у походi на Царгород. Скульптура Е. Лансере
 
лода Болгарiя вже сильно лякала Вiзантiю, а ïï цар Симеон узяв пiд свiй контроль майже весь Балканський пiвострiв, залишивши Вiзантiï вузеньке узбережжя Чорного та Iонiйського моря, i наклав на Вiзантiю важку данину. Щоб умовити Святослава здiйснити похiд на Болгарiю, в Киïв вiд iмператора Вiзантiï приïхали посли й привезли неабиякi дари пiвтори тисячi фунтiв золота (близько 600 кг).
Святослав мав i своï iнтереси й плани пiдкорення Болгарiï, вважаючи, що це може бути дуже корисним для його держави. В його руках вже були торговi шляхи по Днiпру й Дону, а мати ще й третiй шлях по Дунаю було мрiєю Святослава. Вiн зiбрав велике вiйсько близько 60 тис. юних i сильних воïнiв, а болгари виступили назустрiч силою ЗО тис. воïнiв. Вийшовши з кораблiв на берег, воïни Святослава зi щитами й мечами рушили на ворога. Удар був таким сильним, що болгари кинулися тiкати. Бiй цей вiдбувся пiд Доростолом (нинi Силiстрiя), поразка була такою несподiваною, що болгарський цар Петро вiд переживань захворiв i незабаром помер.
Киïвськi вiйська, якi очолював i вiв Святослав, пiшли далi, в наполегливiй боротьбi займали мiсто за мiстом. Понад 80 мiст потрапили пiд владу Святослава, який обрав собi столицею болгарське мiсто Переславець, або Малу Пере- славу (на пiвдень вiд Дунаю, бiля Тульчi). Святослава так глибоко вразило багатство Болгарського краю, що тiльки занепокоєння можливим нападом печенiгiв на Киïв, де перебувала його стара мати княгиня Ольга з трьома внуками, примусило його повернутися до своєï столицi й вигнати печенiгiв з-пiд Києва.
Поховавши матiр 969 року за християнським звичаєм У Києвi, Святослав владнав державнi справи й роздiлив землi мiж синами. У Києвi як найстаршого вiн залишив сина Ярополка, в Овручi (древлянськi землi) другого сина, Олега, а Володимир, за якого просили жителi Новго- рода, отримав Новгородськi землi. Сам же Святослав знову вирушив до Болгарiï, яку вважав уже своєю власнiстю. Однак вiн не знав, що за останнiй час мiж Вiзантiєю та Болгарiєю було укладено перемир'я, що греки пiдмовили болгарiв, щоб тi не пускали до себе Святослава, бо самi боялися мати такого сильного князя-сусiда, як киïвський. Численне болгарське вiйсько зiбралося в Переславцi й напало на Святослава. Здавалося, що в кровопролитнiй битвi переможуть болгари, але воïни Святослава, пiдбадьоренi його полум'яною промовою: Брати й дружина! Помремо, але помремо з твердiстю i мужнiстю!, зiбравшись у силi, до вечора взяли гору, перемога увiнчала ïхню хоробрiсть. Святослав узяв приступом Переславець i знов заволодiв царством Болгарським, мрiючи там залишитися назавжди.

ПОХОДИ СВЯТОСЛАВА НА БОЛГАРIЮ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15903