ПАРАДОКСИ СВЯТОГО ПИСЬМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15765


Як ви знаєте, атеïсти, на жаль (хоча серед них завжди було багато освiчених людей), наговорили багато дурниць iз приводу сцени Благовiщення, маючи на увазi насамперед непорочне зачаття. Але тут є звичайна помилка. Рiч у тому, що в давньоєврейськiй мовi є три значення жiнки. Жiнка в нашому розумiннi, тобто як суб'єкт шлюбу; дiвчина, знову ж таки, у нашому розумiннi. Але там ще було третє значення замiжня жiнка, що не має дiтей. Це особливий стан жiнки, про яку говорили: Яко смоковница одиноко стояща и тени от нее несть. Отож, Дiва Марiя, напевно, була замiжньою жiнкою, яка не мала спочатку дiтей. А це поняття переклали як непорочне зачаття. Ватикан тiльки в 1860 роцi прийняв догмат непорочного зачаття. Насправдi в вангелiï немає нiяких еротичних асоцiацiй. Там написано, що в особi Дiви Марiï все грiшне людство дало згоду на те, щоб Слово (Слово
Христос. С. К.) стало плоттю, i жило серед нас. Це творча аналогiя, а не еротична. Правда, невiрне розумiння непорочного зачаття продовжує жити i до нашого часу. Скажiмо, в англiйському правосуддi немає цивiльного кодексу в нашому розумiннi. Суд вершиться на основi прецедентiв все те, що було в iсторiï i практицi англiйського суду, може бути використане як прецедент для винесення рiшень. Вiдомо, що суд, на пiдставi прецеденту XI столiття, видав дружинi одного англiйського лорда офiцiйний документ про те, що ïï зрада чоловiку була непорочним зачаттям: у такий спосiб було пiдкреслено нетактовнiсть поведiнки лорда, який не має права направляти позов у звичайний суд, лише в Палату лордiв.
…У всiх чоловiкiв на поясi було писало (цвях), i вони, заповнюючи паузи лiтургiï, писали, наприклад: Помози, Господи, рабу твоєму…Ми знаходимося у вiвтарi християнськоï церкви, де вiдбувається безупинне чудо вхаристiя, тобто перетворення вина у кров Христа i хлiба у його тiло. Цей обряд укорiнений в iсторiï. У IV столiттi до н. е. жила Артемiсiя II, дружина ка- рiйського царя Мавзола. Карiя область у турецькiй Малiй Азiï. Артемiсiя дуже любила свого чоловiка, i коли Мавзол помер, вона спалила його, попiл випила з вином, а на честь його побудувала будiвлю, що називалася Мавзолеєм, i в якiй знаходився не труп Мавзола, а вiршi на його честь! Уявiть собi (забудемо тимчасово канон), що жила людина, яка створила вчення про добро… Вона затвердила такий обряд вiруючий має ïсти його тiло i пити його кров, щоб не забути його вчення. Але ви знаєте, наскiльки грiховне людство i як навiть такий могутнiй обряд не змусив його окремих представникiв вiдвернутися вiд зла.
З погляду мистецтва, мозаïка вхаристiï це дуже приголомшлива сцена. По-перше, звернiть увагу, що вся сцена на золотому фонi. Золото вбиває, знищує всi фарби, крiм синьоï, червоноï i бiлоï. Тут ми бачимо блискуче знання колориту, бо майстрами використанi саме тi кольори, що не гасяться золотом. Зовсiм унiкальне моделювання тканин на тiлах апостолiв. За всiм цим багатством складок ви вiдчуваєте тiло. До речi, Врубель спецiально вивчав у Софiï Киïвськiй це мистецтво.
Iсус повторений двiчi (однi єресi визнавали причащання вином, iншi хлiбом). Рух чудовий якщо апостол заносить праву ногу, то iнший лiву; рух передано дуже точно.

ПАРАДОКСИ СВЯТОГО ПИСЬМА orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15765