<< Главная страница

КОМПЛЕКС НАПОЛЕОНА? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16029


Буває так, що великими стають зовсiм невеликi (при-наймнi зростом) люди. А ще трапляється, що цi великi були незугарнi на вигляд, мали проблеми зi здоров'ям тощо. Ледь не з дитинства ïм доводилося в нерiвних умовах змагатися зi своïми ровесниками, доводити, що вони чогось вартi. Для декого вади, якими обдарувала ïх природа, стають своєрiдним прокляттям. У них опускаються руки. Iншi ж, навпаки, приймають виклик природи. I в цiй боротьбi загартовують себе. До останнiх належав С. Бандера. Народився вiн 1 сiчня 1909 р. в селi Старий Угринiв (нинi Калуський район Iвано-Франкiвськоï областi). Його батько був греко-католицьким священиком. У часи створення Захiдноукраïнськоï Народноï Республiки (ЗУНР) його обирали послом до Нацiональноï Ради, власне, парламенту цiєï держави. Пiд час польсько-украïнськоï вiйни 1919 р. став капеланом Украïнськоï галицькоï армiï (УГА). Разом з ïï во-яками терпiв злигоднi воєнного життя. С. Бандера так писав про це: Мiй батько перебув всю iсторiю УГА на Великiй Украïнi (тобто на Надднiпрянщинi) в роках 1919 1920, боротьбу з бiльшовиками i бiломосковськими вiйськами, тиф. До Галичини вiн повернувся лiтом 1920 р. Спершу укривався перед польськими офiцiйними органами, з огля- ду на переслiдування ними украïнських полiтичних дiячiв. Невдовзi пiсля воєнних лихолiть, 1922 року, померла вiд ту-беркульозу його дружина, вiн залишився iз сiмома дiтьми. Сте-пан був другою дитиною в сiм'ï. Певно, дитинство С. Бандери важко назвати радiсним. Сiльська глибинка, воєнне лихолiття, нестатки, смерть матерi. До того у Степана було погане здоров'я хворiв на ревматизм суглобiв. Йому навiть вiдбирало ноги, вiн не мiг ходити. Ця хвороба мучила його протягом усього життя. На деяких фотографiях Степан з паличкою. Однак Бандера навчився боротися з цiєю хворобою. Що тут було головним: цiлеспрямований характер, сила волi, вiра в iдею, вище покликання? Про це можемо лише здогадуватись.
Степан Бандера у Пластi. 1923 р. Мимоволi проводимо паралель з одним радянським героєм письменником Миколою Островським, який тяжко хворiв. Як i в Бандери, в нього були проблеми iз суглобами. Був нiбито дуже iдейним та цiлеспрямованим. Але хвороба в нього прогресувала, тому й помер молодим. На вiдмiну вiд Степана!
Може, iдея була не та? Розумiю, дехто скаже: мовляв, порiвняння некоректне. Чому ж? випадки, коли вiра допомагала людям боротися з недугами.
С. Бандеру, саме зважаючи на його проблеми зi здоров'ям, не хотiли приймати до Пласту украïнськоï скаутськоï органiзацiï, яка робила ставку на фiзичне загартування та патрiотичне виховання молодi. Степан все ж домiгся, щоб його прийняли в Пласт. Тож змолоду дружив зi спортом. Навiть вiдомий арешт 14 червня 1934 р. вiдбувся за спортивних обставин. Полiцiя заарештувала Бандеру тодi, коли вiн збирався грати в тенiс.
Середню освiту Бандера здобував у Стрийськiй украïнськiй гiмназiï. У хворобливого, низького зросту хлопця, звiсно, було мало шансiв завоювати увагу й повагу товаришiв. Та все ж йому це вдалося. Зi спогадiв випливає, що в нього був незалежний характер, мiг, вiдстоюючи свою позицiю, пiти на конфлiкт iз вчителями. Водночас, учився добре. Тому йому ставили високi оцiнки, незважаючи на конфлiктнiсть.
У старших класах гiмназiï С. Бандера долучається до пiдпiльного украïнського нацiоналiстичного руху. Можна шукати безлiч причин того, чому вiн це зробив. Певну роль зiграла позицiя батька, свiдомого украïнця, виховання в сiм'ï, атмосфера, яка панувала в Стрийськiй украïнськiй гiмназiï, а також вплив старшого товариша тезки Степана Охримовича, який i долучив Бандеру до нацiоналiстичного руху. Однак, на нашу думку, не останню роль у цiй справi зiграв юнацький максималiзм, прагнення до героïчного, намагання самоствердитися.
Цiкаво, що С. Бандера свiдомо готувався до мучеництва заради iдеï. Вiдомо про такий факт: у 15 рокiв, дiзнавшись про страдницьку смерть украïнськоï нацiоналiстки Ольги Ба- сараб, Степан вирiшив поекспериментувати, довiдатись, чи зможе вiн витерпiти катування. Для цього почав заганяти собi голки пiд нiгтi, саме за цим його застала сестра Володимира. Потiм, за свiдченням товаришiв, Бандера, вже навчаючись у Львiвськiй полiтехнiцi, бив себе ременем, припiкав пальцi, затискав ïх мiж дверима й одвiрками тощо.
Тобто вiн знав, що може потрапити до в'язницi. Знав, як там знущаються з украïнських нацiоналiстiв. Зокрема, його товариша С. Охримовича польська полiцiя забила до смертi. Тому С. Бандера готувався до цього. Можна в цьому свiдомому мучеництвi побачити й вiдгомiн християнських iдей. Адже, вихований у родинi священика, Степан знав житiя святих, те, як вони упокорювали муками своє тiло, страждали заради християнства. Це могло бути для нього взiрцем.

КОМПЛЕКС НАПОЛЕОНА? orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16029


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация