ДвовIр'я orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15864


У романi показано переломний момент в iсторiï Киïвськоï Русi: на змiну язичництву приходить християнство. Проте полемiчно налаштований автор, по сутi, бере слово на захист поганства. Хрест же нерiдко несе страх, смерть, насильство, принаймнi так сприймає конфлiкт двох вiр поганин Сивоок. Я хотiв реконструювати iсторичну психологiю, тому мене цiкавило, як люди сприймали християнство, коментував свiй задум П. Загребельний. Уявiть собi: вам приносять сьогоднi нову вiру. Ви що будете йти з транспарантами й кричати Ура! Осанна! Слава!? Нi, ви будете тiкати в кущi, ховатися вiд цiєï вiри, або йти з дрючком проти неï.
З iсторичних джерел ми знаємо, що приблизно до XVII ст. християнство туго йшло на Русi. У великих мiстах Ще так-сяк, а в глибинцi? I потiм християнство взяло чимало вiд поганства. Ми прийняли iкону. У католикiв же ïï немає, хоча вони теж християни. А ми прийняли. Тому я виходив iз реалiй суто людських.
Полемiчними є настанови автора й щодо трактування давньоруського мистецтва, його зв'язкiв iз Вiзантiєю. У романi наголошено на поєднаннi вiзантiйського стилю i питомо руськоï традицiï, яку не треба iгнорувати. П. Загребель- ний обстоює погляди, близькi до тих, що ïх висловлювали такi iсторики, як Г. Вернадський: Як цiле, Св.Софiя Киïвська видатний твiр вiзантiйського стилю, але вона не була простою копiєю якогось храму, що iснував тодi у Вiзантiï. Вважається, що так звана Нова церква в Константинополi, завершена 881 року, послужила вихiдним зразком для творцiв Софiï та деяких iнших киïвських храмiв, побудованих за Ярослава Мудрого. Однак Киïвська Св. Софiя значно складнiша за своєю архiтектурою, нiж ïï прототип (Вернадский Г.В. Киевская Русь. Тверь Москва. 1996).
Крiм того, колiзiя поганське вiзантiйське має проекцiï на пiзнiшу ситуацiю боротьби двох культур, своєï i привнесеноï. За допомогою роману Диво автор обстоює iдею тяглостi украïнськоï культури вiд часiв Киïвськоï Русi до XX столiття. Ми з Киïвськоï Русi! таким є пафос твору.
За однiєю з актуальних версiй, будiвництво реальноï Софiï Киïвськоï починав ще Володимир Великий, а Ярослав Мудрий завершував батькiв проект. Проте традицiйно iсторiя споруди пов'язується все-таки з iменем Ярослава Мудрого. Св. Софiя Киïвська в ïï первинному виглядi була величавим собором, писав Г. Вернадський. У планi вона являла собою квадрат, внутрiшнiй простiр дiлився колонами на нефи. Собор мав п'ять апсид усi на схiднiй сторонi i тринадцять куполiв; величезний у центрi та дванадцять менших довкола нього. Собор був чудово оздоблений усерединi настiнними розписами, мозаïками та iконами.

ДвовIр'я orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15864