<< Главная страница

ДУЕЛЬ ДУМОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15818


Iз вищевикладеного випливає, що розподiл сил у боротьбi синiв Володимира Великого за киïвський престол подається прихильниками двох версiй по-рiзному. Якщо в першому випадку чотирьом братам (Борису, Глiбу, Святославу та Ярославу) протистоïть зловмисний i безжалiсний Святополк Окаянний, то в другому чiтко простежується наявнiсть двох рiзних союзiв: Святополк i Борис з одного боку та Ярослав i (хоч би потенцiйно) Глiб з iншого. Зрозумiло, будучи настiльки рiзними, i традицiйна, i нетрадицiйнi версiï нiяк не можуть вiдтворювати iсторичну правду однаково достовiрно. Iсторична правда вiд- творена або в однiй iз викладених версiй, а можливо (цього, на наш погляд, нiяк вiдкидати не можна), обидвi версiï, як то кажуть, б'ють мимо цiлi. Але якщо хоч би умовно уявити, що одна з двох версiй iсторично достовiрна, то яка ж саме?
На мiй погляд, це питання дуже складне, щоб на нього можна було вiдповiсти зi стовiдсотковою i доказовою визначенiстю, до того ж у межах порiвняно невеликоï статтi. Разом iз тим, роблячи таке застереження, хочу вiдверто сказати читачам, що версiя, яка на довгi роки стала традицiйною, викликає в мене чимало сумнiвiв.
По-перше, чи є справдi вагомi докази того, що Бориса, Глiба й Святослава вбили саме за наказом Святополка? Тi, хто вiддає перевагу класичному варiанту версiï, часто вiдповiдають на це питання так: Святополк дiйсно став убивцею своïх трьох братiв, оскiльки йому правителю, кровно зацiкавленому в змiцненнi та збереженнi своєï влади, цi вбивства були дуже вигiдними. Звичайно, важко сперечатися з тим, що фiзичне знищення братiв реальних чи принаймнi потенцiйних конкурентiв якнайкраще вiдповiдало планам Святополка, однак, гадаю, читачi погодяться зi мною щодо такого. Якщо Святополк i бачив вигоду для себе вiд таких жорстоких вчинкiв, то це ще аж нiяк не означає, що вiн ïх здiйснив. Бiльше того, якби той, кого згодом назвали Окаянним, захотiв знищити своïх братiв (до речi, такi слова Святополка справдi зафiксовано в деяких iсторичних джерелах), то навiть цей факт не може бути доказом кривавих справ старшого сина князя Володимира. Адже намiр це не дiя, бажання чогось ще не означає реальну реалiзацiю задуманого. А люди i вiдмовлялися, i вiдмовляються вiд реалiзацiï власних планiв дуже часто…
По-друге, чи можна вважати достовiрним або хоча б правдоподiбним опис убивств Бориса, Глiба й Святослава за наказом Святополка? На мiй погляд, нi. Вiзьмемо хоча б твердження прихильникiв класичноï версiï про те, що Борис заздалегiдь знав плани Святополка щодо себе. Якщо вiн справдi знав про це, то таке могло статися тiльки через витiк секретноï iнформацiï або завдяки тому, що Борис мав у таборi Святополка добре замаскованого агента (чи агентiв), або хтось iз найближчого оточення Святополка перейшов на його бiк i розповiв про всi плани. Однак i перший, i другий варiант малоймовiрний. Адже традицiйна версiя свiдчить, що в змову проти Бориса було залучено надто вузьке коло осiб, якi практично в повному складi взяли участь у цьому вбивствi.
Не можна назвати правдоподiбним i вбивство Бориса. Передусiм я вважаю практично неможливою саму вiдмову Бориса вiд опору своєму старшому братовi та його людям. Така покiрливiсть долi могла б бути природною для якоïсь високо- духовноï та високорелiгiйноï особи (наприклад, Феодосiя Пе- черського), але на таку поведiнку навряд чи можна було чекати вiд Бориса, який був досвiдченим воєначальником. Швидше, в такому разi Борис добре пiдготувався б до зустрiчi гостей, а самим же гостям, до речi, досить нечисленним, довелося б вiдчути на собi всю силу Борисових воïнiв… Не викликає довiри й опис подорожi направлених Святополком убивць iз важкопораненим Борисом у ставку окаянного князя. Адже вбивцi не могли не розумiти, що в такому разi збiльшуються шанси на звiльнення Бориса його вiрними воïнами…
Практично те ж саме можна сказати й про смерть Глiба. Звичайно, бажаючи врятувати свою невелику дружину вiд смертi, Глiб мiг наказати ïй покинути його. Однак навряд чи його вiдданi воïни виконали б цей наказ. Знаючи, яка доля чекає на Глiба, вони б залишилися з ним до кiнця i згинули б у нерiвному бою. Сумнiвна i втеча вiд убивць Святополка древ- лянського князя Святослава. Треба врахувати, що мова йде не про якогось звичайного боягуза, а про досвiдченого воєначальника, який мав також серйозну вiйськову силу…
Таким чином, оскiльки це описується в Повiстi минулих лiт та iнших творах, загинути Борис, Глiб i Святослав практично не могли. Але, можливо, Святополк зумiв знищити ïх у якийсь iнший спосiб? Це також малоймовiрно, оскiльки в такому разi й обставини смертi було б подано в Повiстi минулих лiт по-iншому. А така невiрогiдна версiя вбивства трьох синiв князя Володимира саме й наштовхує на думку про те, що насправдi Святополк ïх не вбивав….
Завершуючи, зазначимо, що складне питання вiтчизняноï iсторiï, про яке йшлося вище, до сьогоднi залишається вiдкритим, а для його остаточного вирiшення потрiбен набагато глибший науковий аналiз, нiж той, який спробував провести автор цiєï статтi.
Володимир ГОРАК 28 серпня 2009 р.

ДУЕЛЬ ДУМОК orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15818


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация