<< Главная страница

Цитати orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16055


…зовнiшньополiтична доктрина Кремля стала визначеною. Кремль дав зрозумiти, чого вiн чекає вiд Заходу: невтручання у внутрiшнi справи Росiï; визнання ïï права на сфери ïï впливу на пострадянському просторi; включення Росiï до складу колективного управлiння свiтом; укладення з Росiєю угоди про енергетичну безпеку, яка б гарантувала Росiï довгостроковi контракти на постачання енергетичноï сировини та сприятливi умови для росiйського бiзнесу на захiдних ринках. У вiдповiдь Москва була готова до врахування iнтересiв захiдного бiзнесу на територiï Росiï. Але якщо Захiд виявиться не готовим прийняти ïï пропозицiï, Москва дала зрозумiти, що дiятиме на свiй страх i ризик.
Це була модель виживання полiтичного класу, який прагне користуватися благами захiдного свiту, при цьому вiдкидаючи його стандарти. Така модель працює за принципом: ситуативний прагматизм усе, принцип нiщо. Я ïï визначила так: Бути iз Заходом i проти Заходу водночас. Москва може несамовито захищати цiлiснiсть Сербiï, але водночас пiдривати цiлiснiсть Грузiï й загрожувати розколом Украïнi. Росiя засiдає в радi Росiя НАТО, бере участь у спiльних iз НАТО маневрах i
навiть миротворчих акцiях на Балканах й одночасно вважає НАТО своïм головним ворогом. Причому, прагнучи утримати статус-кво всерединi краïни, що гарантує владу нинiшнiй правлячiй корпорацiï, Кремль намагається переглянути статус-кво, усталений на свiтовiй сценi пiсля розпаду СРСР. Бути догматиком i ревiзiонiстом одночасно таким стало кредо путiнськоï епохи.
Росiïрано чи пiзно доведеться мiркувати над тим, чому навiть у момент свого нещодавнього, здавалося б, пiднесення, про яке в захватi говорили росiйськi пропагандисти, вона раптом опинилася в неприкаянiй самотi. Мабуть, несподiвано для самоï влади, але в результатi саме ïï зусиль Росiя втратила можливiсть претендувати на роль полюса тяжiння навiть для своïх союзникiв, якi давно вже почали поглядати вбiк. Поглиблення в Росiï кризових тенденцiй лише активiзує спроби сусiднiх держав-клiєнтiв знайти новi, привабливiшi або зручнiшi полюси тяжiння, не вiдмовляючись при цьому доïти Росiю. А якщо в полюса тiкає орбiта, вiн припиняє бути полюсом…
Треба розглядати iнтеграцiю на Захiд росiйських сусiдiв як мiст до лiберальноï цивiлiзацiï, який має полегшити рух у цьому напрямку й Росiï. До речi, ставлення до iнтеграцiï на Захiд Украïни й Грузiï може стати критерiєм приналежностi до лiберально-демократичного флангу. Усi тi, хто доводить, що вступ Украïни до НАТО викличе розкол цiєï краïни й загрозу ïï зiткнення з Росiєю, грають на боцi традицiоналiстiв. На користь лiберальнiй i реформаторськiй Росiï рух Украïни, Грузiï, Молдови, Бiлорусi й iнших нових незалежних держав до вропи. ïхнє входження до захiдноï цивiлiзацiï створює сприятливiшi зовнiшнi умови для модернiзацiï Росiï.
Уривки з книжки Лiлiï Шевцовоï Одинокая держава: Почему Россия не стала Западом и почему России трудно с Западом, Москва: Российская политическая энциклопедия (РОССПЕН), 2010.

Цитати orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=16055


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация