<< Главная страница

Частина II. КОМIДЕОЛОГIЯ I ДРУГА СВIТОВА ВIЙНА. КОЛИ НАЦIДЕЯ НАВ'ЯЗАНА 2.1. Новий комIдеологIнний простIр, деякI додатковI характеристики orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15968


Спочатку можна сказати, що вся дорадянська епоха в пiдручниках з Iсторiï СРСР зображувалася як тривалий час, наповнений змiстом лише тiєю мiрою, якою цi столiття наповненi прагненням до здiйснення вiковоï комунiстичноï мрiï. Усi тi, кого в СРСР призначали героями росiйськоï iсторiï, Пугачов, Разiн, декабристи, Герцен iз неодмiнними Добролюбовим i Чернишевським всi вони оголошувалися близькими або далекими попередниками Ленiна й Великого Жовтня. До них додавався Iван Грозний як мудрий держбудiвничий, що полюбив грубе насильство. I, меншою мiрою, Петро I.
Характерно, що в росiйсько-дорадянськiй суспiльнiй свiдомостi Iван IV посiдав мiзерно мале мiсце як нетипова, одiозна й майже нiчим не уславлена постать. У збудованому наприкiнцi XIX столiття у Великому Новгородi пам'ятнику тисячолiттю Русi серед десяткiв iсторичних постатей фiгура Грозного взагалi вiдсутня. Бiльшiсть же героïв та iнших позитивних персонажiв традицiйного росiйського iсторичного простору здобували в комiдеолоiгiчному описi-дискурсi негативну конотацiю або просто безвiсти зникали.
I ще одна важлива iдеологiчна константа. Вiдмiннiсть Вiтчизняноï вiйни 1941 1945 рокiв та вiйн iсторичноï Росiï полягала в тому, що в них брали участь по-рiзному органiзованi збройнi формування Росiйська армiя та РККА. Остання зовсiм не була спадкоємицею та продовжувачкою першоï. Офiцерський корпус червоних, зрозумiло, не складався з найбiльш освiченоï частини суспiльства дворянства. Поняття офiцерська честь, практика дуелей у робочо-селянськiй армiï не вiдомi, а Бога в нiй замiняли людино-боги.
Нагадаю, коли й чому з'явилася армiя червоних. У серпнi 1914 року Росiя в складi Антанти вступила в Першу свiтову. Вiйна завершилася перемогою Антанти, у листопадi 1918 року в Комп'єнському лiсi пiд Парижем Нiмеччина пiдписала капiтуляцiю. Але за кiлька мiсяцiв до цього, у березнi 1918 року, у Брестi Радянська Росiя пiдписала договiр про мир iз Нiмеччиною, яка програвала. Договiр рятував Берлiн вiд вiйни на два фронти, надавав нiмцям величезнi анексiï й контрибуцiï. Проте навiть у цих ускладнених обставинах Антанта перемогла. Цiлком очевидно: якби бiльшовики не пiдписали Брестський договiр, Росiя опинилася б серед переможцiв, а не тих, хто програв. Укладання Ленiним миру з Нiмеччиною 1918 року так само безглузде, як якби Сталiн здався Гiтлеру на початку 1945-го. Iнакше кажучи, своєрiдна напiвперемога нiмцiв над нашою краïною дiстала вираження у формi ïï бiльшовизацiï.
Зроблю невеличкий вiдступ. Мiж дiями двох комунiстичних вождiв iснують характернi паралелi. Ленiн, як уже було показано, заради утримання влади вiддав воюючiй з нами державi частину росiйськоï територiï.
А чому Сталiн звернувся до народу не 22 червня, а тiльки З липня 1941 року? Так, першi днi вiйни, але не бiльше, вiн був у депресiï. А потiм… через болгарського посла в Москвi генсек намагався домовитися з Гiтлером пропонував фашистам радянськi територiï в обмiн на мир i подальшi спiльнi дiï. Сталiн мало кому довiряв, але своєму джерелу лiцеïстовi латиському кореспондентовi в Берлiнi Орестсу Берлiнксу, який був подвiйним агентом, довiряв цiлком. А той за мiсяць до початку вiйни писав: якщо Сталiн виïде до Свердловська й будуватиме соцiалiзм за Уралом, Гiтлер його не чiпатиме. Вiдмову вiд боротьби i здачу територiй разом iз громадянами вождь пролетарiату i майбутнiй генералiсимус вважав справою перспективною. А виступив по радiо вiн лише тодi, коли зрозумiв, що вiрний друг його ошукав i переговори проваленi.

Частина II. КОМIДЕОЛОГIЯ I ДРУГА СВIТОВА ВIЙНА. КОЛИ НАЦIДЕЯ НАВ'ЯЗАНА 2.1. Новий комIдеологIнний простIр, деякI додатковI характеристики orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15968


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация