АТАКА НА ДНК* ПриватизацIя СвятоÏРусI триває, або Що означає для УкраÏни Десятинна церква orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15833


У Третьяковськiй галереï в Москвi за iнiцiативи росiйського президента Д. Медведева вiдкрилася масштабна виставка Святая Русь, яку пiзнiше представлять також у Санкт-Петербурзi. Росiйськi ЗМI повiдомляють, що вона присвячена давньоруськiй культурi, а на сайтi Третьяковськоï галереï ïï названо унiкальною за масштабом та значимiстю виставкою шедеврiв росiйського мистецтва X XIX столiть. По сутi ж, цiєю експозицiєю Росiя атакує украïнську ДНК та iдентифiкацiю, повнiстю приватизовуючи iсторiю та культурну спадщину Украïни часiв Киïвськоï Русi.Насправдi ця експозицiя (щоправда, з деякими змiнами) виставляється вже вдруге. А вперше вона була представлена в серцi мистецькоï вропи Паризькому Луврi пiд назвою Holy Russia (у перекладi Свята Росiя): Росiйське мистецтво вiд Початкiв до Петра Великого. В Москвi ж ïï назва зазвучала ВЖ6 як Святая Русь. Вiдчуйте, як то кажуть, рiз-
ницю та пiдмiну понять. До речi, Holy Russia в Луврi була органiзована за пiдтримки Газпрому.
Iнформацiю про виставку досi можна знайти на офiцiйному сайтi музею louvre.fr. Представили ïï як послiдовне знайомство з давньоруською культурою вiд скiфських кам'яних баб до архiтектурного макета Смольного монастиря в Петербурзi. А тривала вона протягом майже трьох мiсяцiв минулого року.
Власне, День уже згадував про цю експозицiю. Львiвський мистецтвознавець Христина Березовська, яка випадково бачила ïï, писала в матерiалi для Дня: На центральному табло цiєï експозицiï фотографiя нашоï Софiï Киïвськоï з пiдписом: Росiйська пам'ятка, яка розташована на територiï Украïни. А поруч чимало украïнських iкон Володимирська, Петровська Богоматiр XII ст., теж представлених як зразки росiйського мистецтва. Ми знаємо, що iконописна росiйська школа виникла тiльки в XVII ст., тобто навiть хронологiчно цi iкони не можуть бути росiйськими. Але… Металевi нашивнi прикраси з Товстоï Могили, галицькi колти з орнiтоморфними емалевими зображеннями й чимало iнших предметiв iз власне украïнського мистецького фонду були представленi на виставцi в Луврi як зразки росiйського мистецтва. I саме це росiйське мистецтво французькi журналiсти слухняно та бездумно пiарили на шпальтах своïх газет i журналiв. Для пересiчних французiв рiзницi мiж словами Russia та Rouse немає. Христина навiть описувала, як украïнська дiаспора написала до Лувру листа, в якому висловила своє здивування: як така поважна мистецька установа з високим кредитом довiри елементарно не перевiрила достовiрнiсть iнформацiï? У вiдповiдь прозвучало: Вам самотужки потрiбно пильнувати свою культуру.
Це не що iнше, як iнформацiйно-культурно-генетична вiйна проти Украïни i на ïï власнiй територiï, i в свiтi, про яку Украïна часто навiть не здогадується. Парадокс, але Росiя в вропi почувається значно вiльнiше та розкутiше, нiж
Украïна, вона собi може значно бiльше дозволити. Зокрема, за рахунок бюджетiв, якими розпоряджається. Так чи iнакше, органiзувати виставку в Луврi задоволення не дешеве. Але бентежить насамперед iнше. З тим, що нам самотужки потрiбно пильнувати свою культуру не посперечаєшся, але ж i Лувр не пересiчний виставковий майданчик. Як i будь- який iнший музей, вiн передусiм наукова (!) установа, яка долучається до легiтимiзацiï, мабуть, однiєï з наймасштабнiших фальсифiкацiй в iсторiï людства. Освячуючи Святую Русь, Лувр, свiдомо чи нi, заперечує украïнську iдентичнiсть та Украïну як частину європейського простору. Не найкращий сигнал для Украïни. Знову.
Росiя декларує свою святiсть, але водночас залишається вiрною Сталiну. Пiд час однiєï з дискусiй, яка була присвячена десталiнiзацiï, в ефiрi росiйського телеканалу Совершенно секретно один iз експертiв сказав: тi, хто зазiхає на образ Сталiна, повиннi мати на увазi, що 90% сучасноï росiйськоï iдентичностi це Сталiн, тому той, хто його атакує, розвалює Росiю. Виробляючи християнський флер на експорт i для внутрiшнього вжитку, Росiя не може розпрощатися нi зi своєю радянською спадщиною (за якою чимало зовсiм не християнських учинкiв), нi з бiльш ранньою iмперською, яку так само важко звинуватити в надмiрнiй християнськiй моральностi. У цьому полягає великий росiйський парадокс, якого вропа вперто не бажає помiчати (вбачаючи в ньому все що завгодно ексцентричнiсть, безкраïсть росiйськоï душi тiльки не те, що є насправдi) й жертвою якого була й ще досi є Украïна.
Луврська виставка мала грандiозний (навiть за мiрками паризького музею) успiх серед публiки та преси. Ïï вiдвiдало близько 260 тисяч осiб. I як, цiкаво, Украïна збирається долати цю тотальну брехню загальносвiтового масштабу? Можливо, нам знову ж таки допоможуть Гарнюня та Спритко, посли нашоï iдентичностi у свiтi?
Це важливо. Як зазначила в iнтерв'ю gazeta.ru куратор виставки Святая Русь Наталiя Шередега, серед експонатiв, якi виставляли в Третьяковцi, є… фрагменти розпису Десятинноï церкви в Києвi. Саме тiєï, яку нахабно захопив Московський патрiархат. А це означає, що наше ДНК продовжують атакувати. З рiзних напрямкiв та з рiзним рiвнем агресiï. Хоча методи навернення, по сутi, не надто змiнилися. Виставка в Третьяковцi, яка дивним чином перегукувалася з актуальними подiями в Києвi довкола Десятинноï церкви, виглядає як продовження дуже староï iсторiï про свiт цивiлiзований та свiт варварський, про свiт християнський та, як писали на середньовiчних мапах у напрямку Сходу: hie sunt leones, тобто територiю, де живуть леви, про загрозливу та хижу землю, у святостi якоï не залишилося бiльше нiчого святого.
Дезоксирибонуклеïнова кислота (ДНК) один iз двох типiв природних нуклеïнових кислот, який забезпечує зберiгання, передачу з поколiння в поколiння i реалiзацiю генетичноï програми розвитку й функцiонування живих органiзмiв. Основна роль ДНК в клiтинах довготривале зберiгання iнформацiï про структуру РНК та бiлкiв.

АТАКА НА ДНК* ПриватизацIя СвятоÏРусI триває, або Що означає для УкраÏни Десятинна церква orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15833