<< Главная страница

АСКОЛЬДОВЕ ХРЕЩЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15810


Правлiння Аскольда (загинув у 882 р.) є досить яскравою сторiнкою в iсторiï ранньоï Русi молода держава тодi вперше вийшла на свiтову арену, завоювавши загальне визнання та затвердивши себе як невiд'ємну частину ранньо-середньовiчноï ойкумени. Титул кагана, прийнятий Аскольдом, прирiвнювався до iмператорського (царського) та переконливо свiдчив про полiтичнi претензiï киïвського правителя. Головними (i найбiльш вдалими) зовнiшньополiтичними дiяннями Аскольда були походи на Вiзантiю, а також договори, укладенi з цiєю супердержавою того часу. Аскольд домiгся дипломатичного визнання Русi як великоï держави й гiдного сусiда Вiзантiï. Цими походами Киïвська Русь затвердила свою мiжнародну позицiю в тогочасному свiтi. Ïï вiдносини та письмовi угоди з Вiзантiєю збереглися у Вiзантiйських джерелах. Деякi з них пiдписанi вiзантiйськими iмператорами.
Успiшнi походи проти Вiзантiйськоï iмперiï показали мiсту та свiту, що Русь була тодi однiєю з найбiльш могутнiх держав середньовiчноï вропи. Серед результатiв походiв Аскольда на Вiзантiю та укладених з iмперiєю угод одним iз найбiльш важливих було запровадження на Русi християнства.
Вiдносно хрещення Аскольда iснує багато гiпотез, хоча збереглися також деякi документи того часу. У радянськiй iсторiографiï була популярною так звана станова точка зору. Ïï теза полягає в тому, що в 60-тi роки IX столiття хрестилася не вся Русь, не народ, не держава, а тiльки лише певна частина верхiвки на чолi з киïвським каганом Аскольдом. Населення ж Русi продовжувало залишатися язичницьким.
Процес христианiзацiï Русi (як i будь-якоï iншоï краïни) не мiг бути простим та коротким. Далеко не вiдразу нова релiгiя була сприйнята народом та подолала старе поганство. Ученi вважають, що остаточне проголошення християнства державною релiгiєю у 988 роцi не одразу привело до лiквiдацiï язичницьких пережиткiв, незважаючи навiть на Аскольдове хрещення. Припускають навiть, що Аскольд загинув через iснування у Києвi досить сильного язичництва.
У тi часи на Русi почали з'являтися вiзантiйськi та римськi мiсiонери, створювалися та приймалися рiзнi посольства, що привело до знайомства русiв iз релiгiйними вiруваннями сусiднiх краïн та народiв. На користь Вiзантiï говорив той факт, що ця краïна допускала використання для культових цiлей не тiльки грецькоï мови, але й мов iнших народiв. Тодi, як вiдомо, було розпочато переклад на слов'янську мову деяких богослужебних книг.
Деякi вченi вважають, що князi прийняли хрещення в Києвi, разом iз певною кiлькiстю народу, вiд єпископа, направленого вiдомим Константинопольським патрiархом Фотiєм. Тому наприкiнцi IX столiття Росiйська єпархiя вже рахується за деякими джерелами в списках константинопольських єпис- копiй спочатку на 61-му, потiм на 60-му мiсцi.
Усi цi подiï iнодi iменують першим хрещенням Русi. Патрiарх Фотiй у посланнi 866 867 рокiв писав: I не тiльки цей народ (болгари) промiняли колишнє нечестiє на вiру в Христа, але навiть у жорстокостi та скверновбивствi всiх залишаючи за собою так званi руси, якi поневоливши тих, що знаходяться бiля них i звiдси склавши про себе високу думку, пiдняли руки й проти Ромейськоï держави. А зараз навiть i вони промiняли нечестиве вчення, яке практикували ранiше, на чисту й непiдробну християнську вiру, з любов'ю поставивши себе в чинi пiдданих та друзiв наших замiсть пограбування нас i великоï проти нас зухвалостi, яку мали незадовго до того. I до такоï мiри розгорiлися у них бажання й ревнощi вiри, що прийняли вони християнського єпископа та пастиря i з великою стараннiстю та ревнощами шанують Бога.
Клара ґУДЗИК 23 липня 2008р.

АСКОЛЬДОВЕ ХРЕЩЕННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15810


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация