ЯК ЗАХОПЛЮЮТЬ КОМАНДНI ВИСОТИ МИНУЛОГО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15849


Дуже характерною є сама назва Святая Русь. Це колосальноï потужностi мiфологема (i культурно-iсторична, i полiтична з вiдповiдним великодержавним присмаком, причому питомо християнських, зокрема православних, мотивiв тут не так уже й багато, дуже м'яко кажучи!). Що таке Святая Русь? Це концепцiя переможноï iсторiï богообраного, православного народу Русi. А за реальним змiстом винятково росiйського, колишнього народу Московiï, до якого, проте, можна великодушно вiднести й малоросiв, i бiлорусiв, але винятково як гiлки єдиного русского, тобто росiйського народу украïнцi та бiлоруси права на власну iсторiю фактично не мають!Цiкаво, що концепцiя (вчення) Святой Руси виникла на теренах Московськоï держави в XV XVI стст., тобто саме тодi, коли ця держава, набираючи силу, приєднувала до себе чужi землi, обґрунтовуючи це якраз тим, що саме вона є iстинним носiєм єдино правильноï вiри православноï. Активну участь у формуваннi iдеологiчноï основи цього процесу брали як релiгiйнi дiячi тiєï доби Йосиф Волоцький, митрополит Мака- рiй, чернець Фiлофей автор концепцiï Москва третiй Рим, а четвертому не бути! та iншi, так i московськi монархи Iван III, Iван IV Грозний, Василiй III. По сутi, так доводилось право Москви (ïï володарiв) на приєднання iнших (не своïх) слов'янських та взагалi православних земель. Чи усвiдомлюють органiзатори виставки, якi неминучi асоцiацiï викликає словосполучення Святая Русь у людини, яка обiзнана в iсторiï? 3. Особливо багато запитань викликає конкретне культурне начиння
цього заходу. К нам проникало христианство, каже куратор виставки
панi Наталiя Шередега, вiдразу (в об- щерусском контекстi
безперервноï православноï iсторiï) згадуючи князя
Володимира Святого. Який, як вiдомо, хрестив Киïвську Русь, а
нiяк не Русь Володимиро-Суздальську (з якоï й виникла через
декiлька столiть Московська держава), бо ïï не могло бути в
988 роцi. То навiщо все це?
Далi. На якiй, власне, пiдставi московськими (росiйськими) пам'ятками культури (твори Андрiя Рубльова, речi Андрiя Бого- любського, Золотi Ворота Суздаля, ярославська фреска Битва новгородцiв iз суздальцями) вважають такi святинi, як Десятинна церква в Києвi (побудована 998 996 рр., коли Москви й Московськоï патрiархiï не iснувало), Остромирове євангелiє (суто украïнська пам'ятка середини XI столiття; самая первая у нас рукописная книга, стверджує панi Шередега; у кого це, власне, у нас? У Москви?) i, тим паче, скiфськi кам'янi баби?!
Тож маємо справу з продовженням масштабноï та впертоï приватизацiï Киïвськоï Русi й оголошенням усiєï ïï культури русской (росiйською). Навiщо це робиться? На це питання добре вiдповiв i Джордж Орвелл (Хто контролює минуле той контролює сучасне; хто контролює сучасне, той володiє майбутнiм), i Тарас Шевченко (Нiмець прийде нам нашу ж таки iсторiю розкаже нiмець у нього можна розумiти i як iноземець). I московськi оповiдачi нашоï iсторiï та культури зовсiм не безневиннi, бо вони крадуть ïï в украïнцiв, турботливо пiдживлюють наш рiдний комплекс меншовартостi.
Р. S. На запитання журналiстiв, чи є гарантiï того, що залишки Десятинноï церкви буде збережено та чи стануть вони музеєм головний архiтектор Києва Сергiй Целовальник вiдповiв: Я для того i є, щоб виконувати мiжнародне законодавство та нашi закони. Вiн додав, що на залишках старовинних будiвель будiвництво заборонене законодавством, тому про це не може бути й мови, повiдомляє culture.unian.net.

ЯК ЗАХОПЛЮЮТЬ КОМАНДНI ВИСОТИ МИНУЛОГО orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15849