<< Главная страница

ЯК МОСКОВIЯ ПРИВЛАСНИЛА IСТОРIЮ КИ&IUML;ВСЬКО&IUML; РУСI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15872


Створюючи Украïнську державу, украïнцi повиннi переглянути й уточнити свою iсторiю, базуючись на правдi, достовiрних фактах та iсторичних подiях. Перебуваючи столiття пiд владою завойовникiв, украïнцi фактично були позбавленi можливостi впливу на формування нацiональноï свiдомостi, на розвиток своєï iсторiï, в результатi чого iсторiя Украïни написана переважно на догоду цим загарбникам. Особливо нез'ясованими є питання про претензiï та домаган- ЯрославДашкевич ня Московiï а в подальшому
Росiï на iсторичну спадщину Киïвськоï Русi. У романi- дослiдженнi В. Бiлiнського (Краïна Моксель, або Московiя // Киïв: Видавництво iм. Олени Телiги, 2008, 2009, в трьох книгах) повiдомляються факти, взятi з iсторичних джерел (переважно росiйських), якi свiдчать про докорiнне перекручення iсторiï Росiйськоï iмперiï, мета якоï створен- ня iсторичноï мiфологiï про те, що Московiя та Киïвська Русь мають спiльнi iсторичнi коренi, що Московiя має спадковi права на Киïвську Русь.
Звичайне шахрайство московитiв, якi привласнили собi минуле Великого Киïвського князiвства та його народу, завдали непоправноï шкоди украïнському етносу. Тепер завдання полягає в тому, щоб на основi правдивих фактiв показати брехливiсть i аморальнiсть московськоï мiфологiï.
Розглянемо основнi питання цiєï проблеми.
Московськi, а пiзнiше росiйськi царi розумiли, що без великого минулого неможливо створити велику нацiю, велику iмперiю. Для цього потрiбно було прикрасити своє iсторичне минуле й навiть привласнити чуже. Тому московськi царi, починаючи з Iвана IV (Грозного) (1533 1584), взяли за мету привласнити iсторiю Киïвськоï Русi, ïï славне минуле й створити офiцiйну мiфологiю Росiйськоï iмперiï.
На це можна було б не звертати уваги, якби ця мiфологiя не стосувалася корiнних iнтересiв Украïни, не була направлена на повне знищення Украïни ïï iсторiï, мови, культури. Час показав, що росiйськi iмпершовiнiсти робили й роблять усе можливе для реалiзацiï цього завдання.
Протягом столiть особливо на початку XVI в голови людей втовкмачували i втовкмачують, що Росiйська держава й росiйський народ беруть початок вiд великого князiвства Киïвського; що Киïвська Русь колиска трьох братнiх народiв росiйського, украïнського та бiлоруського; що росiяни за законом старшебратства мають право на спадщину Киïвськоï Русi. Цiєю жалюгiдною брехнею дотепер користується росiйська iсторiографiя i державнi дiячi Росiï, а також п'ята колона в Украïнi, у складi якоï комунiсти й майже всi регiонали у Верховнiй Радi. Вiдомо, що:
За часiв iснування держави Киïвськоï Русi про Московську державу не було навiть згадки. Вiдомо, що Московське князiвство як улус Золотоï Орди засноване ханом Менгу-Тiму- ром тiльки 1277 року. До цього часу Киïвська Русь уже iснувала понад 300 рокiв;
Немає нiяких фактiв про зв'язок Киïвськоï Русi з фiнським етносом землi Моксель i пiзнiше Московським князiвством до XVI ст. У той час, як 988 року вiдбулося хрещення Киïвськоï Русi, фiнськi племена землi Моксель були напiвдикими.
Як можна говорити про якогось старшого брата, якщо вiн з'явився на свiт через декiлька столiть пiсля русичiв-украïнцiв? Вiн не має морального права називати себе старшим братом, диктувати людству правила iснування, нав'язувати свою культуру, мову, свiтосприймання. Вiдомо, що до кiнця XV ст. не iснувало Росiйськоï держави, не було великороса й росiйського народу, а була Суздальська земля земля Моксель, а пiзнiше Московське князiвство, що входило у склад Золотоï Орди держави Чингiзидiв. З кiнця XIII до початку XVIII ст. народ цiєï землi називали московитами. Московськi iсторики замовчують питання про своє нацiональне походження.
Московити, великороси хто вони?
Московити. У IX XII ст. великий край вiд Тули, Рязанi й теперiшньоï Московськоï областi, меря, весь, мокша, чудь, мордва, марi та iншi все це народ моксель. Цi племена стали згодом основою народу, який назвав себе великоросом.
1137 р. на цi землi прийшов молодший син киïвського КНЯЗЯ Мономаха Юрiй Довгорукий, який залишився без княжого стола в Киïвському князiвствi. Вiн започаткував князювання Рюриковичiв на землях Моксель, очоливши Суздальське князiвство. У нього вiд жiнки мiсцевого племе- нi народився син Андрiй, якого назвали Боголюбським. Народжений i вихований у лiсовiй глухоманi в середовищi напiвдиких фiнських племен, князь Андрiй розiрвав усi зв'язки з батькiвською дружиною й зi старими киïвськими звичаями.
1169 року Андрiй Боголюбський захопив i зруйнував Киïв: прийшов варвар, який не вiдчував нiякого родинного зв'язку зi слов'янською святинею Києвом.
За короткий час (50 80 рокiв) на кожне фiнське поселення посадили князя iз Рюриковичiв уродженцiв вiд мами мерянки, муромчанки, мокшанки… Так з'явилися на землi Моксель князiвства: Володимирське, Рязанське, Тверське та iншi. У цей час на землi Моксель починають проникати окремi мiсiонери, що розповсюджують християнство. Про масове перетiкання слов'ян iз Приднiпров'я на землi Моксель, як це стверджують московськi iсторики, не може бути й мови. Для чого слов'янам iз плодючих земель Приднiпров'я iти через непрохiднi хащi й болота тисячi кiлометрiв у невiдому напiвдику глухомань?
На базi християнства на землi Моксель починає формуватися мова, яка з часом стала росiйською. До XII ст. на цих землях проживали тiльки фiнськi племена. Це пiдтверджують археологiчнi розкопки О. С. Уварова (Меряни та ïхнiй побут за курганними розкопками,1872 р. 215 с.). Iз 7 729 розкопаних курганiв не виявлено жодного слов'янського поховання.
Антропологiчнi дослiдження А. П. Богданова i Ф. К. Вовка, якi вивчали людськi черепи, пiдтверджують вiдмiннiсть фiнського й слов'янського етносiв.
1237 року на Суздальську землю прийшли татаро-мон- голи. Усiх, хто схиляв голову, цiлував чобiт хана й приймав його пiдданство, залишали живими й неушкодженими, а тих, хто не хотiв покоритися, знищували. Володи- мирськi князi Юрiй i Ярослав Всеволодовичi покорилися хану Батию. Таким чином, земля Моксель ввiйшла в склад Золотоï Орди iмперiï Чингiзидiв, ïï воєнна сила влилась у вiйськовi сили iмперiï. Очолював вiйськову дружину землi Моксель у складi вiйська хана Батия володимир- ський князь Юрiй Всеволодович. Факт формування 1238 року воєнноï дружини iз фiнських племен, якi Батий використовував у завойовницьких походах на вропу в 12401242 рр., є доказом встановлення влади хана в Рос- тово-Суздальськiй землi.
На час воєнного походу Юрiя Всеволодовича на Володи- мирське князiвство посадили молодшого брата Юрiя Ярослава Всеволодовича, який вiддав хану Батию свого восьмирiчного сина Олександра Ярославовича в аманати (тобто заручники). Перебуваючи в Ордi Батия з 1238 по 1252 р., Олександр, названий i прославлений росiйськими iсториками як Невський, засвоïв весь устрiй i звичаï Золотоï Орди, став ан- дом (кровним братом) сина Батия Сартака, одружився з дочкою хана Батия, згодом став вiрним слугою Золотоï Орди, очоливши Володимирське князiвство (12521263). Вiн не брав участi в жоднiй серйознiй битвi, всi перемоги Олександра Нев- ського жалюгiдна брехня. Князь Олександр просто не мiг брати участi в зiткненнях на Невi 1240 року й на Чудському озерi 1242 року, адже був ще дитиною.
Варто зазначити, що управлiнська влада Ростово-Суздаль- ських князiв була мiнiмальною. Хан Батий для керiвництва князiвством (улусом) назначав намiсника великого баскака, а на мiсцях удiльного баскака. Це були повновладнi правителi Золотоï Орди, якi керувалися законами Яси Чингiзидiв. Брехнею росiйських iсторикiв є те, що суздальськi, а пiзнiше й московськi князi були незалежними вiд Золотоï Орди. Першим правителем князiвства (улуса) в ханськiй грамотi названий баскак або даруга, а князi були на другому, а то й на третьому мiсцi.
Брехня й те, що Москва заснована Юрiєм Довгоруким 1147 року. Це мiф, який не має пiдтвердження. Москва як поселення була заснована 1272 року. Цього ж року було проведено третiй перепис населення Золотоï Орди. У першому (1237 1238 рр.) й другому переписi (12541259 рр.) поселення Москва не згадується.
Московiя як князiвство виникло 1277 року за наказом татаро-монгольського хана Менгу-Тiмура й було звичайним улусом Золотоï Орди. Першим Московським князем став Да- ниïл (12771303) (молодший син Олександра Невського). Вiд нього пiшла династiя московських князiв Рюриковичiв. 1319 року хан Узбек, як зазначено у вищеназваному романi- дослiдженнi В. Бiлiнського, назначив свого брата Кулхана удiльним московським князем, а 1328 року Великим Московським князем.
У росiйськiй iсторичнiй лiтературi названий як Калита, Хан Узбек, прийнявши iслам, знищив майже всiх князiв Рюриковичiв. 13191328 рр. вiдбулася змiна династiï Рюриковичiв на династiю Чингiзидiв у Московському улусi Золотоï Орди. А 1598 року в Московiï перервалася династiя роду Чингiзхана, яка почалася вiд князя Iвана Калити (Кулхана). Тобто понад 270 рокiв Москвою правили чистокровнi Чингiзиди.
Нова династiя Романових (Кобилиних) 1613 року зобов'язалася свято зберiгати давнi традицiï i присягла на вiрнiсть старiй династiï Чингiзидiв.
Московська православна церква 1613 року стала стабiлiзуючою силою, яка забезпечувала зберiгання татаро-монголь- ськоï державностi в Московiï.
Iз вищеназваного видно, що Московiя є прямою спадкоємницею Золотоï Орди держави Чингiзидiв, тобто насправдi татаро-монголи були хрещеними батьками московськоï Державностi. Московське князiвство (а з 1547 р. царство) не
мало жодних зв'язкiв до XVI ст. з князiвствами земель Киïвськоï Русi.
Великороси. Плем'я великоросiв, або росiйський народ, як вiн сьогоднi зветься, з'явилося близько XVXVII стст. серед фiнських племен: мурома, мерi, весi та iн. Тодi зароджується його iсторiя. Немає iсторiï великоросiв на землi Киïвськiй! Iсторiя великоросiв починається iз Залiськоï землi, з Московiï, якi нiколи не були Руссю. Татаро-монголи, що прийшли на цi землi, зробили вагомий внесок у формування великоросiв.
На психологiю великороса наклали вiдбиток запозичення татаро- монгольського iнстинкту завойовника, деспота, головна мета якого свiтове панування. Так до XVI ст. сформувався тип людини-завойовника, страшного в своєму неуцтвi, лютi й жорстокостi. Цим людям не були потрiбнi європейська культура й писемнiсть, ïм чужi такi категорiï, як мораль, чеснiсть, сором, правдивiсть, людська гiднiсть, iсторична пам'ять тощо. Значна частина татаро-монголiв у XIIIXVI стст. влилася до складу великоросiв, з них починають свiй родовiд понад 25% росiйськоï шляхти. Ось деякi прiзвища татар, якi принесли славу iмперiï: Аракчеєв, Бунiн, Грибоєдов, Державiн, Достоєвський, Купрiн, Плеханов, Салтиков-Щедрiн, Тургенєв, Шереметьєв, Чаадаєв та багато iнших.
Щоб привласнити iсторiю Киïвськоï землi й увiчнити цю крадiжку, великоросам було потрiбно придушити украïнський народ, загнати його в рабство, позбавити власного iменi, виморити голодом тощо.
Украïнцiв, якi з'явилися як нацiя в XIXII стст., а можливо, й ранiше, оголосили малоросами й узялися втовкмачувати цю версiю всьому свiтовi. За найменший вiдступ вiд цiєï версiï людей страчували, знищували, засилали в ГУЛАГи. Радянський перiод був особливо жорстоким. За той час Украï-
на втратила понад 25 мiльйонiв своïх синiв i дочок, якi загинули у вiйнах за iнтереси Росiï, пiд час колективiзацiï, на висилках i в катiвнях.
Так старший брат, великорос змушував жити молодшого брата, малороса в жорстоких обiймах любовi.

ЯК МОСКОВIЯ ПРИВЛАСНИЛА IСТОРIЮ КИ&IUML;ВСЬКО&IUML; РУСI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15872


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация