2.2. Коли почалася вIйна. Позбудемося комIдеологIчноÏ спадщини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15970


Важлива концептуальна обставина, яку необхiдно враховувати для правильного розумiння процесiв, що вiдбувалися, полягає в такому. Велика Вiтчизняна вiйна це штучно вирваний фрагмент iз цiлого, що називається Друга свiтова вiйна. Обґрунтувати цю тезу нескладно. Прихiд бiльшовикiв до влади вiд самого початку супроводжувався гучним закликом до свiтовоï революцiï. Мы раздуем пожар мировой, церкви и тюрьмы сровняем с землей. Ведь от тайги до Британских морей Красная армия всех сильней не лише слова популярноï червоноармiйськоï пiснi часiв Громадянськоï, це ключова складова бiльшовицькоï доктрини. З 1918 по 1922 роки ленiнське полiтбюро п'ять разiв обговорювало питання про органiзацiю революцiï в Нiмеччинi, покликаноï потiм перерости в загальноєвропейське пролетарське повстання. Щоправда, нiмецька революцiя, не враховуючи короткострокового успiху Червоноï Баварiï, так i не вiдбулася.
Але й германський нацiонал-соцiалiзм ставив собi за мету свiтове панування. Цей загальновiдомий факт навряд чи хто заперечуватиме.
Не дивно, що двi сили, пiсля деяких блукань, знайшли одна одну i створили союз, пiдписавши пакт МолотоваРiббентропа. 1 вересня 1939 року почалася вiйна за нову перебудову свiту. Нiмеччина прагнула уникнути вiйни на два фронти. Союз зi Сталiним розв'язував Гiтлеру руки i створював умови для успiшного просування на захiд. Власне, Гiтлер i мав намiр у блiц-режимi захопити Захiд, а вже пiсля цього, змiцнiлим i посиленим, рушити на схiд. Спiльне захоплення Польщi показало йому, що певний час на Сталiна можна покладатися.
У свою чергу i Сталiн, укладаючи пакт, сподiвався таким чином пiдштовхнути Гiтлера до вiйни на заходi, де вiн, за розрахунками генсека, мав загрузнути. У слушний момент, коли нiмцi та iхнi противники виявляться ослабленими i знекровленими, переможнiй РККА пропонувалося здiйснити успiшний бойовий похiд
на Захiд. Сталiну навiть здалося, що такий момент настає напередоднi травневого, 1940 року, нападу Гiтлера на Францiю. Почасти тому навеснi 1940-го вiн швидко завершив малоуспiшну вiйну з пiвнiчним сусiдом, яка, проте, цiлком вичерпала фiнськi ресурси, а також розпорядився про органiзацiю Катинського розстрiлу (мати в перiод великоï воєнноï акцiï у своєму тилу офiцерський корпус противника вождь вважав недоцiльним).
Однак швидка перемога Гiтлера над Францiєю вождя розчарувала (нагадаємо, що це було в 40-му). А у вереснi 1939-го загарбницькi мрiï Сталiна призвели до того, що Радянський Союз, через 17 днiв пiсля Рейха, почав вiйну, напавши на Польщу. У цiлому треба зазначити, що перший етап Другоï свiтовоï, котрий можна вважати достроково завершеним 22 червня 1941 року, був для сталiнцiв цiлком вдалим. З малими втратами вони приєднали територiï схiдноï Польщi Захiдноï Бiлорусi та Захiдноï Украïни, три незалежнi держави Балтiï, Бессарабiю, Пiвнiчну Буковину й частину територiï Фiнляндiï, захоплену, щоправда, у ходi важкоï радянсько-фiнськоï вiйни.

2.2. Коли почалася вIйна. Позбудемося комIдеологIчноÏ спадщини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15970