1.2. РосIйська Iдея та ÏÏ криза orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15957


Характерно, що термiн росiйська iдея народився з-пiд пера Ф.М. Достоєвського 1862 року, через рiк пiсля скасування крiпосного права, коли Росiя почала замислюватися про новi принципи свого iснування. Услiд за ним про росiйську iдею майже сто рокiв писали найвидатнiшi мислителi В. Соловйов, брати Трубецькi, I. Iльïн, М. Бердяев. Щоправда, пiсля Жовтневого держперевороту робити це можна було вже тiльки за кордоном.
Чому ж про росiйську iдею нiхто не писав анi в XII, нi в XV, нi в XVIII столiттi, але всi дружно заговорили про неï з кiнця XIX столiття? Справа в тому, що цей перiод став часом ïï кризи, що виявилася найглибшою в iсторiï нашоï цивiлiзацiï. (Адже й сенс життя, як запевняють екзистенцiалiсти, людина усвiдомлює на межi ïï втрати.) Подивимося, як i в чому виявилася криза.
Остання третина XIX столiття перiод виникнення в Росiï, уперше в ïï iсторiï, атеïзму, а разом iз ним бомбизму й тероризму. Людинi, далекiй вiд iсторiï краïни й церкви, такий зв'язок видається дивним. Узагалi, якщо в кишенi немає грошей, будь-хто розумiє справи кепськi, повечеряти не вдасться. А ось Бог це ж надто висока абстракцiя, його iснування або вiдсутнiсть навряд чи впливає на звичайне, повсякденне життя. Але насправдi такий висновок результат поверхового розгляду проблеми.
Поясню, чому я це стверджую. Для щиро вiруючого Бог це вище, нескiнченне, нiчим не обмежене начало. I через перерахованi характеристики правила соцiального життя в iсторичнiй Росiï, а вона столiттями iснувала як держава-церква, абсолютно надiйно скрiплювалися Бiблiєю та вiрою. (Поясню: я розглядаю цiкаву нам проблему не з позицiï вiруючого й не з позицiï невiруючого, але з погляду нейтрального соцiального спостерiгача.) Чому слiд було пiдтримувати моральнi норми та тому, що в Бiблiï сказано шануй батька, шануй матiр. Чому нерушимi норми права? Правильно, тому що в заповiдях написано: не лжесвiдчи, не вкради, не вбивай. А як ставитися до влади, до iмператора у православнiй Росiï, звiсно ж, як до помазаника Божого. Додам, що богопомаза- нiсть накладала величезну вiдповiдальнiсть на пiдданих, але насамперед на самого iмператора.
А якщо iснування Бога ставиться пiд питання, понад те, Для деяких i питання немає, а є негативна вiдповiдь тодi всi норми й правила втрачають своï основи. Причому основи не у виглядi якоïсь масивноï колоди або бетонноï основи, хай мiцноï, але у принципi обмеженоï, котру можна демонтувати або зруйнувати. Основа у виглядi релiгiйноï вiри абсолютно надiйна, незламна, безмежна (звiсно, допоки вiра зберiгається). Але щойно вiра зникає i iмператор стає нiким, тому разом з атеïстами приходять нiгiлiсти й терористи.
Отже, перша сторона росiйськоï iдентифiкацiйноï кризи
полягала в тому, що вiковiчнi норми й правила втрачали свою основу, для багатьох вони немов повисали в повiтрi. Цi правила, якщо й залишалися у свiдомостi людей, то не у виглядi категоричного iмперативу, а як традицiï та звички.

1.2. РосIйська Iдея та ÏÏ криза orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15957